Пиво заслужено розділяє з вином право називатися найдавнішим алкогольним напоєм. Перші згадки про його вживання датуються 3-4 тисячоліттям до н. е. – вже тоді воно було відоме народам Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Ірану. За минулі століття пивоваріння не втратило своєї актуальності, навпаки, вийшло на промисловий рівень і стало поширеним практично по всій Землі.
Невисока ціна, приємні смакові якості, низький вміст алкоголю забезпечили цьому напою величезну популярність. Природно, нею користуються недобросовісні виробники, які постачають на ринок продукт сумнівної якості. Зустріти підробку можна не тільки в магазинах, але навіть у барах. Хоча держава здійснює жорсткий контроль за пивоварною продукцією, проблема фальсифікації все ще актуальна. Тому покупці повинні вміти самостійно виявляти контрафактну пивну продукцію.
Шкода від неякісного пива
Крім шкоди, яку завдає організму надмірне вживання будь-якого алкогольного напою, підроблене пиво може призвести:
- до харчових отруєнь, спричинених сторонніми хімічними добавками або мікроорганізмами, що містяться в непастеризованому напої;
- сполуки кобальту, які досі застосовують як стабілізатор, ушкоджують судини, серцевий м’яз, аж до появи некротичних вогнищ;
- метиловий спирт, що міститься в неякісному пиві, провокує важку інтоксикацію, що загрожує інвалідністю або смертю.
Це лише невелика частина наслідків для здоров’я, пов’язаних із вживанням фальсифікату. До того ж ці ризики однаково властиві пляшковому і розливному продукту, тому його розпивання в крафтових барах також може становити небезпеку.
Як визначити якість?
Популярні міські легенди оповідають про фальсифікати, повністю виготовлені «з порошку». Жодних фактичних підтверджень цьому немає, тому навіть неякісне пиво вариться зі справжнього солодового сусла. Однак недобросовісні виробники можуть порушувати технологічний процес – наприклад, не доводячи бродіння до кінця, додаючи підсилювачі смаку та запаху, піноутворювачі, штучно насичуючи напій вуглекислим газом. Стандартом ГОСТ 31711-2012 допускається використання деяких добавок, що сприяють збереженню якості пива (наприклад, стабілізаторів), але їхній перелік сильно обмежений. Смакові якості, газація мають забезпечуватися самою сировиною, а не сторонніми інгредієнтами.
За пляшкою або банкою
Як будь-який інший алкогольний напій, пиво можна перевірити самостійно під час купівлі. Пляшка має бути без дефектів і включень, рівномірно-прозорою. Якщо кришка прокручується або з-під неї пузириться напій при перевертанні – тару розкривали і вживати такий продукт не можна. Зверніть увагу на етикетку:
- вона має бути добре надрукована на якісному папері (або алюмінієвій банці);
- на етикетці вказується фірмове найменування і тип напою (пастеризоване, нефільтроване), назва та адреса виробника, вміст етилового спирту, дата розливу, термін придатності, склад, об’єм, харчова цінність;
- на упаковці також нанесено штрих-код, за яким у ЄДАІС можна перевірити, чи проходив напій державну реєстрацію;
- якісний продукт обов’язково має містити попередження про потенційну шкоду надмірного вживання.
У домашніх умовах
Визначити якість пива можна і в домашніх умовах, скориставшись такими способами:
- різко відкрийте пляшку або банку – якщо з горлечка йде «димок», то напій був штучно насичений вуглекислим газом;
- піна, що утворюється під час наливання в склянку, за кольором і консистенцією має нагадувати сметану, не містити великих бульбашок, мати товщину не менш як 4 см, триматися більше 4 хвилин;
- подуйте на пінку – у якісного напою вона не зникне, а просто прогнеться під напором повітря;
- покладіть на шар піни монетку – у хорошого товару вона не потоне.
Органолептична перевірка
Упевнитися в непідробності та високій якості напою допоможе оцінка його смаку, запаху, кольору:
- хороше пиво завжди пахне з домішкою хмелю, хоча основна нота може бути абсолютно різною;
- смак також різниться залежно від сорту напою, проте у світлих він трохи гіркуватий із хмільним присмаком, у темних – із солодкуватим відтінком, доповненим спеціями, ягодами, травами;
- у якісного товару гіркуватий присмак зникає після кількох ковтків;
- колір фільтрованого продукту завжди прозорий, без осаду, відтінок може змінюватися від світло-пшеничного до темно-коричневого.
Перевірка «живого» пива
Узагалі такого терміна в науці не існує, але ним звикли називати напій із вмістом пивних дріжджів, що не пройшов пастеризацію. Головна його особливість – характерний каламутний колір, зумовлений суспензією частинок сусла і колоній самих мікроорганізмів. Суттєвих відмінностей за смаком, запахом або корисними властивостями від пляшкового чи баночного такий напій не має.
Пам’ятайте, що від наявності мікроорганізмів у пиві суттєво змінюється термін його свіжості. Пивні дріжджі продовжують доброджувати залишки сусла, тому такий продукт можна вживати не пізніше 3 днів після розливу. В іншому разі відбудеться його скисання, яке може спричинити харчове отруєння.