Революція пива у світі почалася з американців. Наприкінці 7 0-х та на початку 8 0-х у США було лише два типи пива: простий табір та PIS, обидва готували промислові компанії. У країні відбувся культурний підйом, тому переваги американців змінилися, вони прагнули чогось нового. Включаючи нове пиво. Тоді місцеві ентузіасти почали відкривати перші домашні пивоварні у своїх гаражах. Це було споживче бажання пити щось цікавіше та смачне, ніж промислове пиво. Отже, була світова революція крафтового пива, яку ми все ще спостерігаємо.
Щороку в Сполучених Штатах з’являються сотні крафтових пивоварів, і однакова кількість “зникає” через рік, але це природно. Оскільки це ринкові відносини, конкуренція висока, і її вже не вистачає, щоб приготувати просто смачний продукт, вам потрібно мати можливість його продати. З Сполучених Штатів ця тенденція поширилася по всьому світу.
Всього дв а-три роки тому Україна, Італія та Іспанія підняли його.
Основна мотивація для крафтового пивоварного та ремісничого бізнесу – це остаточний покупець, який “голосує” своїми грошима та увагою, стає шанувальником певного різноманіття пива. За винятком підтримки пивного ремесла грає спеціалізовані асоціації. Наприклад, у США є Асоціація пивоварів, яка підтримує майстрів та розвиває таке пивоваріння всіма можливими способами. Організація проводить фестивалі та конференції приватних пивоварів. У кожній зацікавленій країні проводяться фестивалі крафтового пива.
Україна не є винятком. Останні два роки були особливо показовими: майже кожні вихідні проводяться події – дегустації крафтового пива в певному місті.
Сьогодні у світі існує кілька основних тенденцій крафтового пивоваріння.
Свіжі новини
Apple заплатить 1 мільйон доларів за знайдені помилки в Apple Intelligence
Нарешті, Україна конфіскувала активи російського олігарху Усманов на користь держави
Найбільший у світі виробник вітрянки збільшився щоквартальний прибуток на 43 рази
П о-перше, місце висококваліфікованих видів (IPA/APA) займає сауери (кислі), тісто (гірке), світильники (Lambick), і незабаром, згідно з прогнозами самих пивоварів, будуть лагери (лагер) та PILS (Pilsner). Насправді з ними розпочалося крафтове пивоваріння. Точніше, маленькі пивовари залишили ці звичайні смаки у 8 0-х.
Інша світова тенденція — гіганти промисловості скуповують крафтові броварні. Наприклад, ABInBEV, Carlsberg, бельгійський Duvel викуповують невеликих виробників у всьому світі, приділяючи особливий інтерес американському ринку. Промисловці намагаються не втручатися у справи цього напряму бізнесу, адже пивоварня одразу втратить статус “крафтової”, зникне її автентичність.
Найскладніше у просуванні крафтового пива не лише в Україні, а й у світі для виробника – сам продукт.
Потрібно бути перфекціоністом, але при цьому позитивно сприймати критику, об’єктивно усвідомлювати недоліки своєї пропозиції. Пиво – досить “тонкий” продукт, і не завжди на виході виходить те, що замислювалося на початку. “Художника легко образити”, пивовар – такий самий художник. Але він має адекватно оцінювати, що йому виходить.
Є також чинник боротьби із ціновою кон’юнктурою мас-маркету. Коли ти вариш крафтовий продукт, його собівартість спочатку буде вищою, ніж у пива промислового виробництва (через інгредієнти, технології, умови, обсяги партії). І ти маєш обґрунтувати перед споживачем причину, через яку він має платити в середньому в 1, 5-2 рази більше, ніж за просте пиво великих заводів. Відповідно потрібно сильно вкладатися в просування продукту.
У “Сільпо” є продукція із Бельгії, Великобританії, Німеччини, США та інших країн. Загалом понад 10 ключових регіонів світового пивоваріння. Такий вибір зроблено не так. Адже у Бельгії близько 600 пивоварень. А вона розміром із Київську область. У Німеччині — понад 1000 пивоварень (тільки в Баварії можна нарахувати близько 600!) А в США — 4000 крафтових пивоварень.
Часто доводиться їздити на особисте знайомство з постачальником, і неодноразово. Це специфіка роботи з невеликими підприємствами, як пивні крафтовики.
Рік тому розпочали роботу з постачання українського крафтового пива від Varvar та “Правда”. Частка крафту в наших магазинах – 1, 3%. Але є потенціал зростання, оскільки, наприклад, США, частка крафтового пива становить 12, 3%.
У нашій країні є перспектива розвитку пабів, орієнтованих крафтове пиво. Як правило, це українське та імпортне пиво. Зациклювання лише на одному продукті обмежує і споживач швидко втратить інтерес. Тим більше що вітчизняний крафт гідно виглядає на тлі імпорту. Український споживач охочіше пробує щось нове у ресторані, кафе чи барі, а не вдома. Там він готовіший до експериментів, а вже потім цікавиться в супермаркеті продуктом, який спробував раніше. Тому невдовзі ми спостерігатимемо інтенсивний розвиток саме таких освітньо-дегустаційних майданчиків-пабів.